Що може бути поганого у прагненні контролювати своє життя та ситуації навколо? З одного боку, це ніби є проявом стабільності та дисципліни. Проте, коли це все переростає у надмірний тривожний стан, панічне бажання втримати у своїх руках цілий всесвіт – це гучний сигнал про те, що варто звернути увагу на своє ментальне здоров’я.
Гіперконтроль є вкрай руйнівним станом, який зачіпає не лише психічний аспект, а й може негативно відображатись на фізичному здоров’ї.
У своїй статті психологиня Є. Птиця стверджує, що часто гіперконтроль передається в спадок від батьків, оскільки діти, як губка, поглинають звички та поведінкові риси старших, авторитетніших. На жаль, в юному віці важко буває розібратися зі своїми почуттями, тоді й закладається фундамент захисної реакції від “жорстокого зовнішнього світу”. Найближче оточення відіграє величезну роль у формуванні особистості. Якщо змалку не було людини, яка давала почуття безпеки та спокою, якщо замість підтримки мами з татом, вони вибухали гнівом на найменшу проблему, в дорослому віці гіперконтроль стає тим самим захисним щитом.
Проте, важливо розуміти, що цей щит робить велику шкоду організму, виснажуючи його. Серед негативних факторів впливу:
- Постійний стрес і напруження призводять до підвищення артеріального тиску. Це збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія, інфаркти та інсульти. Серце працює в режимі підвищеного навантаження, що з часом виснажує його ресурси.
- Гіперконтроль і постійний стрес послаблюють імунну систему. Організм стає більш вразливим до інфекцій та захворювань. Хронічний стрес знижує ефективність імунної відповіді, що може призвести до частих застуд, грипу та інших інфекційних хвороб.
- Постійне напруження і тривога викликають м’язові спазми та біль. Напружені м’язи шиї, спини та плечей стають постійним джерелом дискомфорту. З часом це може призвести до хронічних больових синдромів і зниження рухливості.
Люди, які прагнуть контролювати все навколо себе, часто стикаються з підвищеною тривогою. Вони постійно переживають про майбутнє, аналізують можливі ризики та небезпеки, що призводить до розвитку тривожних розладів. Хіба може йти мова про насолоду від життя та внутрішній спокій, коли живеш під тягарем постійної напруги. А невміння розслабитися та насолоджуватися життям може призвести до депресії. Постійне почуття безвиході, виснаження та відсутність радості від життя – це типові симптоми депресивних станів, які часто супроводжують гіперконтроль.
Якість нашого життя напряму залежить від психічного здоров’я. Психологиня Єлизавета Птиця наполегливо радить не ігнорувати такий стан, а шукати способи розвантаження своєї нервової системи. Існує ряд корисних практик та методик боротьби з гіперконтролем. Проте, якщо самостійно з цим впоратися не вдається, краще звернутися по кваліфіковану допомогу фахівця.
