Ультразвукове дослідження, або УЗД, формує зображення внутрішніх структур за допомогою високочастотних звукових хвиль. Метод не використовує іонізуюче випромінювання, дає змогу спостерігати органи та кровотік у реальному часі, тому застосовується для первинної діагностики, контролю виявлених змін і наведення під час окремих медичних процедур.
Можливості УЗД широкі, але не безмежні. Якість зображення залежить від розташування органа, глибини його залягання, наявності газу в кишечнику та інших чинників, тому вид дослідження обирають відповідно до симптомів і конкретного діагностичного завдання.
Органи черевної порожнини та заочеревинного простору
УЗД живота допомагає оцінити розміри, контури, структуру та взаємне розташування внутрішніх органів. Під час одного обстеження лікар може послідовно оглянути кілька анатомічних ділянок, однак точний обсяг діагностики залежить від направлення.
Найчастіше досліджують:
- печінку, зокрема її розміри, структуру та наявність вогнищевих змін;
- жовчний міхур і жовчні протоки, де можна побачити камені, зміни стінок або розширення проток;
- підшлункову залозу, наскільки вона доступна для візуалізації;
- селезінку, оцінюючи її розміри та структуру;
- нирки, чашково-мискову систему й навколишні тканини;
- черевну аорту та частину інших великих судин.
Саме ці органи та структури входять до основних зон оцінки під час абдомінального ультразвукового дослідження. УЗД може застосовуватися при болю в животі, підозрі на камені в нирках або жовчному міхурі, збільшенні органів та змінах лабораторних показників.
Ультразвук не завжди дозволяє повноцінно роздивитися шлунок і кишечник, оскільки повітря та кишковий газ перешкоджають проходженню звукових хвиль. За підозри на окремі захворювання травного тракту лікар може рекомендувати ендоскопію, КТ, МРТ або інший метод візуалізації.
Сечовидільна система та чоловічі репродуктивні органи
За допомогою УЗД оцінюють нирки, доступні для візуалізації ділянки сечоводів і сечовий міхур. Дослідження може показати розширення чашково-мискової системи нирок, конкременти, об’ємні утворення, зміни стінок міхура та кількість залишкової сечі після сечовипускання.
У чоловіків ультразвук також використовують для огляду таких органів і структур:
- передміхурової залози;
- сім’яних міхурців;
- яєчок і придатків;
- оболонок мошонки;
- судин мошонки та кровотоку в них.
Передміхурову залозу можуть досліджувати через передню черевну стінку або трансректально. Трансректальний доступ забезпечує детальніше зображення простати та навколишніх тканин, але використовується лише за відповідними показаннями.
УЗД мошонки є основним методом візуалізації яєчок, придатків та прилеглих тканин. Воно допомагає оцінити причини болю або набряку, відрізнити рідинне утворення від твердого, виявити варикоцеле та перевірити кровопостачання яєчка.
Органи малого таза у жінок
УЗД малого таза застосовують для оцінки матки, шийки матки, ендометрію, яєчників і сечового міхура. Маткові труби досліджують за спеціальними показаннями, а можливість їх візуалізації залежить від стану тканин і використаної методики.
Дослідження проводять трансабдомінально або трансвагінально. Трансвагінальний доступ зазвичай забезпечує детальніше зображення матки та яєчників, тоді як трансабдомінальний допомагає отримати ширший огляд органів малого таза.
Які ще органи та структури доступні для УЗД
Ультразвук використовують не лише для обстеження живота чи малого таза. Поверхнево розташовані органи та м’які тканини часто добре доступні для датчика, а спеціальні режими дозволяють оцінювати рух структур і особливості кровопостачання.
| Ділянка | Що досліджують | Яку інформацію отримують |
|---|---|---|
| Шия | щитоподібна залоза, слинні залози, лімфатичні вузли | розміри, структура, вузли, кісти, запальні зміни |
| Грудні залози | тканини грудних залоз і регіонарні лімфовузли | характер ущільнень, рідинні утворення, зміни, знайдені під час огляду або мамографії |
| Серце | камери, клапани, стінки серця, перикард | скоротливість, рух клапанів, розміри камер, наявність рідини |
| Судини | артерії та вени шиї, кінцівок і черевної порожнини | напрям і швидкість кровотоку, звуження, закупорки, тромби |
| Опорно-рухова система | сухожилля, зв’язки, м’язи, суглоби, периферичні нерви | розриви, запальні зміни, рідина, рух структур |
| Мошонка | яєчка, придатки, оболонки та судини | утворення, накопичення рідини, запальні зміни, порушення кровотоку |
УЗД щитоподібної залози часто призначають для оцінки вузлів або інших утворень, виявлених під час огляду. УЗД грудних залоз допомагає уточнити характер ущільнень і змін, помічених під час фізикального обстеження, мамографії або МРТ.
Ехокардіографія є окремим видом ультразвукового дослідження серця, а доплерографія доповнює звичайне зображення даними про рух крові. Доплерівський режим дозволяє оцінювати напрям і швидкість кровотоку, виявляти закупорки судин та ознаки тромбозу.
УЗД опорно-рухової системи використовують для огляду сухожиль, зв’язок, м’язів, суглобів і периферичних нервів. Оскільки зображення формується в реальному часі, лікар може оцінювати рух сухожилля або іншої м’якотканинної структури безпосередньо під час обстеження.
УЗД під час вагітності та в педіатрії
Акушерське УЗД використовують для візуалізації ембріона або плода, матки, яєчників і плаценти. Залежно від терміну та мети дослідження лікар оцінює локалізацію вагітності, кількість плодів, анатомічні структури, ріст, серцеву діяльність і навколоплідні води.
У немовлят ультразвук має додаткові можливості, пов’язані з анатомічними особливостями раннього віку. Через відкрите велике тім’ячко можна проводити нейросонографію, а переважання хрящової тканини в кульшових суглобах дозволяє оцінювати їх розвиток.
У дитячій практиці УЗД також застосовують для обстеження:
- органів черевної порожнини;
- нирок і сечового міхура;
- органів малого таза;
- мошонки;
- поверхневих м’яких тканин.
Ультразвукове дослідження не використовує рентгенівське випромінювання, що є важливою перевагою в педіатричній діагностиці. Водночас обстеження має виконуватися за медичними показаннями та з урахуванням конкретного діагностичного завдання.
Що УЗД не може показати повністю
Ультразвук добре візуалізує багато м’яких тканин, але звук погано проходить крізь кістку та повітря. Через це метод має обмеження під час оцінки наповнених повітрям легень, внутрішньої структури кісток, головного мозку дорослої людини та ділянок, закритих газонаповненим кишечником.
Висновок УЗД не є самостійним остаточним діагнозом. Його оцінюють разом зі скаргами, результатами огляду, лабораторними показниками та, за потреби, даними КТ, МРТ, рентгенографії, ендоскопії або біопсії.
Як обрати потрібний вид дослідження
Не варто записуватися на умовне «УЗД усіх органів», якщо є конкретні симптоми. Доцільніше звернутися до лікаря, який визначить анатомічну ділянку, обсяг обстеження, спосіб доступу та необхідність доплерографії.
Підготовка також відрізняється. Для окремих досліджень черевної порожнини може знадобитися тимчасове утримання від їжі, а для огляду сечового міхура або трансабдомінального УЗД малого таза – його попереднє наповнення. Точні правила потрібно уточнити під час запису.
Джерело: https://lviv.medicalplaza.ua/
